Всім відома така трава як гірчак звичайний або спориш. Лікувальні властивості застосовуються в науковій і народній медицині. Невибаглива рослина, може рости біля доріжок, доріг, прямо під ногами. При витоптуванні швидко відновлюється. Навіть у спеку покриває землю суцільним килимом, який після дощу швидко розростається. Влітку можна заготовити собі корисну травичку. Ось тільки підбирайте для збору відповідні місця. Можна додавати в салати в свіжому вигляді, варити в борщах, супах. Готують пюре (з додаванням яєць і свіжої цибулі) для начинки вареників та пирогів.

Траву споришу заради лікувальних властивостей збирають на початку цвітіння, поки не загрубіли стебла (можна разом з корінням). Рослина однолітня, тому обов'язково залишайте частину для відновлення (щоб могло розсіюватися насіння). Рослину називають гусячим шпоришем або пташиною гречкою. Адже її охоче поїдають тварини, в тому числі домашні птахи. Гуси, що випасаються на споришу, швидко набирають вагу і добре розвиваються.

Хімічний склад рослини добре вивчений, що дає можливість широко використовувати лікувальні властивості споришу. Містить слиз, віск, трохи цукру, жири, вітамін К, каротин, фітонциди, аскорбінову кислоту, силікати. Дубильні речовини та кремнієві кислоти допомагають при легеневих захворюваннях.

Має у своєму складі багато мікроелементів, а вміст вітаміну С перевищує кількість, що знаходиться в цитрусах.

Звичайно, якщо ми говоримо про спориш, то перша лікувальна властивість, яке приходить на думку - це сечогінна дія. І це дійсно так. За гірчаком звичайним закріпилася слава розбивати камені й виводити їх з сечею. Але в суміші з іншими лікарськими рослинами його ефективність посилюється. Застосовують при каменях і піску в нирках, сечовому міхурі, при жовчнокам'яній хворобі.

Це лише мала частина. У 1955 році на основі рослини був отриманий препарат авікулярен, що підвищує згортання крові та є засобом для скорочення маткової мускулатури. Так само його використовують при кашлюку.

Здатний спориш знижувати кров'яний тиск, підвищувати згортання крові, поліпшувати роботу дихального апарату. Народна медицина використовує гірчак звичайний як протизапальний, зміцнюючий засіб не тільки при хворобах сечовивідної системи, але і травної (гастроентериту з проносом, гастриту, виразкові хвороби). Показаний при геморої, нефриті, гепатитах. При легеневих хворобах, туберкульозі покращує апетит хворого.

Зовнішньо використовується не тільки свіжий сік, але і примочки з відвару для лікування гнійних ран. При прикладанні у свіжому вигляді до удару - знімає біль.

Екстракт і сироп діють оздоровлююче при меланхолії, збільшують потенцію.

А от при проносі відмінно допомагає суміш трав (брати в рівних частинах) - алтея корінь, траву споришу, плоди терну, стебла ожини. Суміші 1 столову ложку заварити склянкою окропу. Приймати шість разів на день по столовій ложці.

Для приготування відвару, настою трави споришу береться на склянку води 20 грам сировини. Прийом 3 рази на день по столовій ложці.

Настій готують шляхом витримування протягом 10 хвилин на водяній бані трави гірчака, залитої окропом. Потім настоювати 2 години, відцідити, пити.

Так само для лікування можна використовувати коріння.

Для приготування відвару коренів споришу та застосовування в лікувальних цілях залити 10 грам сировини 100 грамами води кімнатної температури. На водяній бані витримати пів години, потім дати постояти 15 хвилин. Процідити і пити кілька разів на день по 1 столовій ложці.

Використовується при порушенні обміну речовин, діабеті, діатезі, ожирінні, ниркових кольках, як зміцнюючий стінки капілярів засіб.

Можна просто заварювати як чай і пити з медом.

Але зверніть увагу на протипоказання в застосуванні споришу в лікувальних цілях - може надавати зайву подразнюючу дію при гострих запаленнях сечового міхура, нирок.