Використання гною як добрива стало звичайним для багатьох садівників - городників, дачників. Але от не всі замислюються про те, що можна сіяти та садити після його внесення. А потім нарікаємо, що буряк, наприклад, погано зберігається, не формує коренеплід, квіти жирують, женуть зелень на даючи цвіту. Адже будь-яке добриво для рослини, як ліки для людини, вимагає дозування, правильного застосування.

Як добриво гній використовують, в першу чергу, в сільських населених пунктах, просто розкидаючи його з під худоби по городу, під дерева. Але от використовувати його краще не в свіжому вигляді. Якщо гній скласти в купу і трохи так потримати, то рослинні залишки розкладуться наполовину. Про це буде свідчити зміна кольору на буро-коричневий. Ще вони легко ламаються. Свинячий гній потрібно компостувати не менше року, створюючи високу температуру.

Гній прекрасно підходить для окультурення і удобрення грунту. При його внесенні ви збагатите землю не тільки азотом, фосфором і калієм, а також низкою мікроелементів - сірою, марганцем, молібденом, бором та іншими. Коров’ячий і кінський гній вносять під осіннє перекопування. До весни він встигає розкластися. В саду під дерева дають гною 70 кг під дерево старше семи років, 40 кг на вік від п'яти років. На більш молоде - внесіть 15-20 кг гною.

На городі на удобрення важкого грунту гноєм потрібно на 10 кв.м. 35 кг, а на більш легкі до 60 кг. Вносять його раз на чотири роки, враховуючи при цьому чергування культур і посів овочів.

Просто розкидати гній по ділянці не можна, так само і не залишайте його зваленим в купу. При цьому відбувається велика втрата азоту, він пересихає. Для зберігання складіть його в штабель, ущільніть. Щоб це було легше зробити, викладайте і трамбують пошарово. Коли висота досягне 2-х метрів, подбайте про те, щоб обмежити доступ кисню. Покрийте купу землею, травою, а потім плівкою. Можна шару гною пересипати землею, яка і буде поглинати аміак. При тривалому зберіганні відбуваються процеси гниття, і гній перетворюється на напівперепрілий, перепрілий. А от через рік ви одержите прекрасне добриво - перегній.

 

      

Які культури і коли можна сіяти після використання свіжого гною, як добрива та як засобу окультурення грунту.

Баклажани розміщують на третій рік після внесення гною.

Боби - на другий - третій.

Горох після використання гною на другий рік.

Капуста - в перший рік, але після внесення напівперепрілого гною як добрива. Якщо внести свіжий, то буде жирувати, погано зав'язувати головки. Після свіжого - капусту садити не раніше ніж через 2 роки.
Капусту кольорову можна садити на перший рік після внесення з осені свіжого гною (4 кг на кв.м.), але тільки при вирощуванні в другій культурі, після ранніх огірків, бобових, картоплі.

Цибуля - після внесення 6 кг на 1 кв.м. на другий рік. Інакше буде спостерігатися рясний ріст листя на шкоду ріпці.

Морква при посадці після внесення гною як добрива буде утворювати безформні коренеплоди, не смачні, що погано зберігаються. Дайте 6 кг на кв. м. і сійте моркву через рік.

Огірки - дуже чутливі до внесення свіжого гною. Йде утеплення грунту, виділяється вуглекислий газ, який підвищує врожайність. Внесіть під перекопування з осені 8 кг гною на 1 кв.м. і сійте сміливо з весни огірки.

Пастернак, селера, петрушка коренева тільки на 2-3 рік після 4 кг на кв.м. Інакше буде спостерігатися наростання дрібних бічних корінців.

Редька, редиска, ріпа сіється на другий рік після удобрення свіжим гноєм в кількості 3 кг на кв.м.

Буряк розміщується на другий рік після використання свіжого гною 3 кг на кв.м. Інакше погіршиться лежкість, будуть дрібні коренеплоди, накопичаться нітрати.

Томати висаджують і висівають на другий рік (3 кг), щоб уникнути надмірного зростання листя на шкоду врожаю.

Кріп, шпинат - другий рік.

Квасоля - на третій після 3 - 4 кг.

Часник після такого добрива в перший рік дасть багато листя і рясний ріст стебел. Тому садіть його тільки на третій рік після окультурення грунту свіжим гноєм. Краще використовуйте компост, та й то під попередню культуру.