Дитячі вірші про осінь наповнені фарбами цієї пори року. Змінюється погода, стає холодніше. Починають йти частіше дощі. Птахи готуються відлітати у теплі краї. Все це знайшло відображення в дитячих віршах про осінь. Закінчилося літо, настала нова пора, пора золотого листопаду, пора щедрого врожаю.

Дишлюк Олена
Прощай осінь

Відшуміла осінь
Сивими дощами
Й тепло відлетіло
В вирій з журавлями.

Облетіло листя,
Вже дерева голі
Лиш здаля видніє
Ще зелена хвоя.

Почорніло поле,
І кущі тернисті
Лише червоніє
Калина в намисті.

Рильський Максим (вірш дітям про осінь)
Вересень

В сизому тумані,
В сині димовій —
Яблука рум’яні,
Груші медові.

Вміє надаряти
Сотнями дарів
Осінь, щедра мати,
Всіх трудівників!

Линуть птичі зграї,
Шелестять гаї...
Школа відчиняє
Двері нам свої.

Вийдуть нас зустріти
Друзі-вчителі...
Принесім їм квіти
З рідної землі!

Наталя Забіла
Осіннє листя

Настала осінь. Холодом
Повіяло навкруг.
Все більш береться золотом
Зелений ліс та луг.

Від вітру коливається
Пожовклі дерева,
А листя з них зривається
І пісеньку співа:

— Веселі танцюристи ми,
Кружляєм в висоті, —
Листки, листочки, листики,
Червоні й золоті!

Зриваємось ми зграями
З топольок та беріз,
Злітаємо, кружляємо
І падаємо вниз.

Та вітром знов піднесені
Мчимо з височини.
Нам радісно! Нам весело!
Нам любо восени!

І піснею приваблені,
Листочки на дубках,
На вишеньках, на яблунях
Шепочуться в садках.

Хвилюються, шепочуться:
— Ой, як же нудно тут!
І нам давно вже хочеться
Звільнитися від пут.

Невже ніхто із прив’язі
Не схоче нас зірвать?
Не винесе, не вивезе,
Не пустить танцювать?!

— Та ви ж іще в зеленому, —
Їм каже вітерець, —
А в одязі буденному не можна йти в танець.

Як вдягнете убрання те,
Червоне й золоте, —
Легкі та вільні станете
І теж полетите!

Злітає листя зливою
І падає німе...
Вітрець пісні наспівує,
А сам все дужче дме!

Сингаївський Микола
Зайцеві турботи

Уже в саду осінньому
Гуляє листопад,
І літо не повернеться,
Не вернеться назад.

А небо часто хмариться,
І хмуриться ріка.
Шукає заєць ввечері
На грядці буряка.

Чи листу капустяного
Знайде на голубці...
Збирають огородину
І птахи, і зайці.

Та ласощі кінчаються,
І як тут не крути,
Тобі, зайчиську, треба
Кожуха одягти.

Ганна Черінь (вірші дітям про осінь, Самостійне вивчення вірша дітьми під аудіозапис. )
Жовтень

В жовтні жовте сонце гріє
Так, що все навкруг жовтіє.
Жовті квіти і листочки,
Жовті дині й огірочки,
Що достигли на насіння,
Бо прийшла пора осіння.

Тичина Павло
Осінь така мила

Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна.

Анатолій Качан (вірші дітям про осінь)
Щедре сонце

З неба сонце променисте
Зливою лилося
На зелене буйнолистя,
У дзвінке колосся.

Ціле літо по краплині
Сонце ми збирали,
Обережно у корзини,
В кошики складали.

Зашуміли в косовицю
Ниви урожайні —
Це забили у пшениці
Крилами комбайни.

Трактори заскиртували
Сонячне проміння,
І над полем заблищало
Срібне павутиння.

Все тепло своє за літо
Сонце розгубило,
Ним земля тепер зігріта.
Відпочинь, світило.

Ще горять його краплини
В яблуках із саду,
В стиглих кетягах калини,
В гронах винограду.

Прилетіли омелюхи,
Раді кожній гронці,
Заспівали в завірюху
Пісеньку про сонце.

Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.

А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.