Квітка целозія (півнячий гребінець) вирощується у нас ще не так часто. А даремно. Адже ця рослина, сімейства амарантових заслуговує нашої пильної уваги завдяки посухостійкості та невибагливості до умов зростання. Хоча називати її тільки півнячим гребінцем було б невірно. Таку особливу форму суцвіття має целозія гребінчаста срібляста. Вирощувалася саме вона у нас і порадувала у цей посушливий сезон чудесними гребінцями такого насиченого кольору. А треба зазначити, що все літо температура повітря була дуже високою, та й волога надходила тільки від поливу. Але подивіться на фото целозії , вона досить таки пишна і відмінно почувається.

Фото целозії півнячий гребінець (срібляста) .

Найближчим її родичем і злісним бур'яном можна назвати щирицю. Так, ця рослина так само належить до амарантових. Але яке перевтілення. У квітниках можна зустріти целозию сріблясту гребінчасту, сріблясту пір'ясту, рідше колоскову. Але всі вони дуже декоративні й будуть прикрашати нашу ділянку до самих морозів.

Квітка целозія вирощується поки рідко і то в основному це півнячий гребінець. Рослина з прямостоячим стеблом заввишки до 40 см. Листя яйцеподібної форми. Відрізняється формою суцвіття. А забарвлення, просто диво - пурпурні, помаранчеві, червоні, жовті. Відмінні яскраві плями на клумбі. Цвітіння триває з першої половини літа до холодів.

Рослини сріблястої перистої целозії досягають у висоту до метра, мають суцвіття пірамідальної форми дуже великої довжини. Забарвлення яскраві, вогняні.

До кінця вегетації розвивається плід – багатонасінева коробочка. Тобто розмноження найпростіше - насіннєве. При вирощуванні целозії ( півнячого гребінця, сріблястої перистої) використовують частіше розсадний спосіб. До кінця березня готують ємності, наповнені родючою сумішшю з 1 частини піску, 1 частини перегною, 3 частини землі дернової. Насіння проростає вже через тиждень. Пікіровку проводять у фазі двох справжніх листочків в площу живлення 10 на 10 см. Причому це можуть бути або парники, або ящики. Не забувайте, що квітка не переносить заморозків. Тому якщо пересаджувати нікуди, сійте насіння трохи пізніше під плівку в ті ж терміни, як і помідори. При очікуваних нічних заморозках додатково укрийте парнички другою плівкою, ганчірками, спанбондом. У відкритий грунт пересаджуємо після погрози травневих заморозків. Якщо раніше, то стежимо за прогнозом погоди, при необхідності вкриваємо. Відстань між рослинами високорослими 30 см, низькими 15 см.

У південних регіонах посів проводять прямо в грунт на початку травня. Звичайно, сходи іноді доводиться прикривати, але немає мороки з пересаджуванням розсади, її приживлюваністю.

Вирощуючи целозию, пам'ятайте, вона не морозостійка, теплолюбна, любить сонячні захищені від вітру місця. Не переносить свіжого гною, але добре росте при підгодівлі повними мінеральними добривами. Грунт підбирайте пухкий, поживний.

Як підготувати місце у квітнику для целозії ?

Як вже сказано, гній не вносимо. Якщо грунт важкий, то даємо на квадратний метр до 20 кг піску. Грядку глибоко перекопують з осені, вносячи по ходу 200 - 300 грам повних мінеральних добрив і 1 - 2 відра листової землі або перегною на метр квадратний. Ці заходи зроблять грунт легким , волого проникним. Він також буде добре прогріватися, що й потрібно для активного росту і пишного цвітіння.

Щоб розсада добре розвивалася, швидко приживалася на новому місці, намагайтеся не зруйнувати земляну грудку при висадці. Грунт після висаджування злегка ущільніть долонею і добре полийте. Води дати не менше літра під рослину.

Але не забувайте про розмноження. Коли більша частина насіння визріє, зберіть і досушити їх. Зберігайте в паперових пакетах до наступної весни.

Зрізані суцвіття висушують у пучках і використовують у складанні букетів. Головне це зробити в терміни до дозрівання насіння і потім протримати пучки в темному приміщенні десь днів 15.

Держіть грунт у пухкому стані, поливайте кожні 5 - 6 днів, давайте підгодівлі. І квітка засяє вогняними фарбами, порадує вас до самих морозів пишним цвітінням.