Дитячі вірші про зиму для дошкільнят і молодших школярів не тільки потрібні для розвитку мовлення, але й знайомлять з особливостями змін с природі. За їх допомогою можна вчити чим відрізняться різні пори року. Десь землю вкрив сніг, десь віє завірюха, морозно. Здається що природа спить але це не так. Життя вирує по своєму, не так як влітку. Але воно є й зараз.

 

Ми ліпили сніжну бабку,
Поки вечір наступив.
А вночі високу шапку
Й вуса іній наліпив.
Підійшов Омелько-дід,
Усміхнувся:
Все як слід:
Шапка, вуса, борода,
Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,
Мій портрет зліпили діти!
-Вмить зібравсь Омельків рід:
Справді, з баби вийшов дід!

Наталя Забіла (Дитячі вірші про зиму для дошкільнят і школярів молодших )
Зима

Одяглися люди в шуби,
Натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
Миші в норах у землі.
Сплять ведмеді в теплих лігвах,
Сосни в інею застигли.
І під кригою на дні
Сплять у річці окуні.
А під снігом в підземеллі,
В земляній м’якій постелі,
Де немає світла дня,
Причаїлося зерня.
Там не холодно зернинці —
Спить вона, мов на перинці,
Й тихо снить хороші сни
Про веселі дні весни.

«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» —
В неньки спитала дитина.

«Ні, не кожна, — одказує мати, —
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, —
Ще зосталась пташина маленька».

«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».

«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже
Чи то безпечні такі, —
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач — розспівалися як!»

«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».

«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Спів пташині потіха одна, —
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».

Максим Рильский (Дитячі вірші про зиму для дошкільнят і школярів молодших )
Білі мухи

Білі мухи налетіли, -
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
- Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! –
І побігли до санчат:
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху.
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
Катерина Перелісна
Снігу, білий сніжку
Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору.
Тут дітки маленькі,
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.
Микола Вороний
Сніжинки
Білесенькі сніжиночки,
Вродились ми з воді.
Легенькі, мов пушиночки,
Спустилися сюди.
Ми хмарою носилися
Від подиху зими
І весело крутилися
Метелицею ми.
Тепер ми хочем спатоньки,
Як дітоньки малі.
І линемо до матінки,
До любої землі...

Демченко
Пороша

Мов хазяєчка хороша,
Побілили все пороша.
Любо глянути довкола –
Білі луки, ліс і поле!

Навіть зайчик між снігів
До краплиночки збілів.
Всі радіють: «Ну й хороша
Ця хазяєчка пороша!»

Надія Кир’ян
Ведмідь

Ведмідь заліг
У свій барліг,
Коли на землю
Випав сніг.

Коли ведмідь устане,
Тоді і сніг розтане.
Ведмідь-сонько
Усе ще спить,
Тому і сніг
Навкруг лежить.
Коли ведмідь устане
Тоді і сніг розтане.