У городі та саду нас чекають не тільки рослини, але й різні тварини. Це може бути аргіопа - павук з чорними та жовтими смужками. Часто його ще називають «осою», «зеброю», «тигром» за своєрідний окрас. У нашій місцевості  часто називають «павук - оса». Але виявляється, ті особини, які відразу впадають в очі своїми яскравими смужками - це самки. Самці набагато меншого розміру, непоказного забарвлення. Та й зустріти їх можна не так часто, тому що з'їдаються самочками.

Фото самки аргіопи.

Серед білого дня, на видному місці, широко розкинувши круглу сітку, сидить і не ховається саме самка аргіопи. Павук з чорними та жовтими смужками, великого розміру, тіло близько 3 см. Ноги теж довгі, пофарбовані в ті ж кольори, що й тіло, але жовтий трохи слабше виражений. Черевце велике, голово-грудь поменше за пропорцією. Відкладає до 400 яєць. Можна восени в затишних місцях помітити білі, сіруваті горщикоподібні  кокони. У них зимують маленькі павучки. Свій притулок вони покидають навесні. Цього року ми їх спостерігаємо на початку травня (квітень був холодним і дощовим).

Фото молодих павуків аргіопи.

Павук аргіопи особливої небезпеки для здоров'я людини не представляє. А от якщо ви будете брати його в руки, то може вкусити. За силою укус подібний до оси, середньої  болючості. Небезпеку представляє для людей, схильних до алергій. Але ж він попереджає своїм забарвленням - не чіпай мене. Жовто - чорні смужки павука аргіопи можна назвати захисними - птахи, наприклад, приймають його за осу, обходять стороною. І хоча отрута не смертельна, краще не потрапляти в павутину. Торік їх у нашому квітнику було так багато, що вирішили відловити і винести подалі в поле. Зробити це було не складно. Зате потім ходити по доріжках стало набагато спокійніше. Хоча користь від них теж є. В їх сітки потрапляють настирливі мухи та комарі, різні інші комахи. Тому якщо вас не дуже напружує присутність павука - оси, то знайдіть йому затишний куточок в саду. Перенесете туди, і він швидко сплете павутиння на новому місці.
Якщо у вас вистачає сміливості, то можете за ним поспостерігати. Він дуже цікавий. При наближенні людини часто не тікає, а навіть може підняти передні лапки, мовляв, не підходь. Після дощу на щільному павутині красиво блищать крапельки. А малюки збиваються в живі купки, які від дотику до павутини розсипаються на дрібні «горошини». І навіть не віриться, то з такої крихти незабаром виросте велика істота.